Опис педагогічного досвіду

Завдання школи ─ навчити жити.

Ми повинні виховати Людину,

здатну створити своє особисте життя.

П. Булонський

Актуальність. Перед сучасною школою постає завдання ─ виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями, високими моральними якостями та є професіоналом, а й уміє адекватно діяти у відповідних ситуаціях, застосовуючи знання і беручи відповідальність за свою діяльність. Відповідно у програмі з хімії зазначено, що мета навчання хімії полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо-наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина суспільства. Отже, вивчаючи хімію, учень має пересвідчитися в тому, що в довкіллі, у цехах багатьох підприємств, різних сферах повсякденного життя постійно відбуваються хімічні процеси, які важливо передбачати і пристосовувати для своїх потреб, якими треба вміло керувати.

Тому актуальним для сучасної хімічної освіти є компетентнісно орієнтований підхід, який дозволяє тісно пов'язати процес формування хімічних знань з оточуючою дійсністю, предметами та явищами навколишнього світу, включити сформовані хімічні знання у власну практичну перетворювальну діяльність, оскільки без цього людина не має шансів адаптуватися до динамічних змін у середовищі і суспільстві.

Педагогічно-керований процес формування компетентної учнівської молоді вимагає застосування науково обґрунтованих і практично вивірених методів роботи. Одним із них є інтерактивне навчання

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно сприяє ефективному і цілеспрямованому формуванню та розвитку в учнів ключових компетентностей.

Наукове обґрунтування. Загальнометодичні аспекти проблеми реалізації компетентнісного підходу в освіті досліджують вітчизняні та зарубіжні вчені  С. Бондар, І. Єрмаков, О. Лебедєв, О. Овчарук, Л. Пермінова, О. Пометун, Дж. Равен, О. Савченко, С. Трубачева, А. Хуторський, С. Шишов та інші.

Методика реалізації компетентнісного підходу в хімічній освіті розробляється українськими вченими Л. Величко, І. Гурняк., Н. Чайченко,  Н. Шиян, О. Ярошенко та інші.

Компетентнісний підхід до навчання і виховання учнів в процесі вивчення хімії – це органічне поєднання різноманітних за змістом та дидактичними можливостями форм навчальної діяльності учнів, спрямованих на формування та розвиток ключових та предметних компетентностей. Результатом освітнього процесу, організованого на засадах компетентнісного підходу, є набуття школярами системи компетентностей, які не протиставляються знанням, умінням, навичкам, а інтегрують ці складові навченості школяра у спроможність до застосування знань і способів діяльності.

Компетентність ─ складова якість особистості, що основана на знаннях, уміннях, досвіді їх використання в практичній діяльності, здібностях і цінностях, які набуті учнем завдяки навчанню.

Ключова компетентність характеризується як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні, поліпредметні, культуродоцільні види діяльності, ефективно розв’язуючи відповідні проблеми.

За Наказом МОН України №371 від 05.05.2008 року виокремлено такі групи ключових компетентностей:

1. Уміння вчитися ─ передбачає формування індивідуального досвіду участі школяра в навчальному процесі, вміння, бажання організувати свою працю для досягнення успішного результату; оволодіння вміннями та навичками саморозвитку, самоаналізу, самоконтролю та самооцінки.

2. Здоров'язбережувальна компетентність ─ пов'язана з готовністю вести здоровий спосіб життя у фізичній, соціальній, психічній та духовній сферах.

3. Загальнокультурна (комунікативна) компетентність ─ передбачає опанування спілкуванням у сфері культурних, мовних, релігійних відносин; здатність цінувати найважливіші досягнення національної, європейської та світової культур.

4. Соціально-трудова компетентність ─ пов'язана з готовністю робити свідомий вибір, орієнтуватися в проблемах сучасного суспільно-політичного життя; оволодіння етикою громадянських стосунків, навичками соціальної активності; уміння організувати власну трудову та підприємницьку діяльності; оцінювати власні професійні можливості, здатність співвідносити їх із потребами ринку праці.

5. Інформаційна компетентність ─ передбачає оволодіння новими  технологіями, уміннями відбирати, аналізувати, оцінювати інформацію, систематизувати її; використовувати джерела інформації для власного розвитку.

Формування компетентностей особистості відбувається за таким алгоритмом: знання → здібності → уміння → досвід → компетентність.

Орієнтація хімічної освіти на компетентнісний підхід вимагає певної трансформації навчального процесу, яка б дозволила реалізувати життєтворчу спрямованість освіти, особистісну та діяльнісну направленість навчання, опору на попередній досвід діяльності, використання соціального досвіду, спрямування на результат. Цим вимогам відповідає інтерактивне навчання, яке і було покладене в основу власної педагогічної системи з впровадження компетентнісного підходу, бо інтерактивне навчання є однією з найбільш гнучких форм включення кожного учня в роботу, забезпечує перехід від простих до складних завдань, учить використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду, розвиває низку ключових компетентностей. Учень і вчитель стають рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчально-виховного процесу. У додатку 1 поданий класифікаційний перелік інтерактивних технологій.

Організаційно-методичне забезпечення реалізації компетентнісного підходу на уроках хімії засобами інтерактивних технологій. Працюючи над проблемою поставила перед собою такі завдання:

─ з’ясувати, які з інтерактивних технологій найкраще розвивають ключові компетентності;

─ підібрати теоретичний і дидактичний матеріал, який сприятиме розвитку компетентностей;

─ розробити методичний підхід для вирішення проблеми розвитку ключових компетентностей.

На підставі теоретичних джерел, наявного досвіду з проблеми мною була розроблена власна педагогічна система реалізації компетентнісного підходу у навчанні хімії засобами інтерактивних технологій. Її головною частиною є створений перелік ключових компетентностей і відповідних ним інтерактивних технологій для кожної теми шкільного курсу хімії.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Використовуючи структуру уроку, запропоновану                   О. Пометун, визначила приоритетні інтеракції на кожному етапі уроку, які наведено у додатку 2.

Як показує практика, для ефективного застосування інтерактивного навчання, потрібно починати з поступового застосування цих технологій:

─ підбираю до уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до засвоєння теми;

─ під час виконання вправ даю час подумати над завданням, щоб сприйняти його серйозно;

─ учні отримують завдання для попередньої підготовки;

─ проводжу глибоке обговорення акцентуючи увагу на основних поняттях;

Елементи інтерактивного навчання впроваджую починаючи з 7-го класу. Спочатку ─ це найпростіші інтерактивні вправи: «Мікрофон», робота в парах і малих групах, що поєднуються з прийомами «Незакінчене речення», «Знайди помилку». Це дає можливість учням вільніше висловлюватись, відпрацьовується вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Поступово від класу до класу, враховуючи вікові особливості учнів, інтерактивні вправи ускладнюю. Це ─ метод «Прес», мозковий штурм, акваріум, метод «Блейденс».

Систематично на різних етапах уроку інтерактивне навчання супроводжую використанням інформаційно комунікативних технологій, які посилюють вплив на розвиток інформаційної компетентності.

Оптимальне поєднання методів і прийомів, залучення учнів до різних форм практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів сприяють особистість до активізації процесу пізнання і самовдосконалення. І як результат такої роботи є результативність навчання учнів (додаток 3) та результативність участі  учнів у Всеукраїнських учнівських олімпіадах (додаток 4).

Робота вчителя не обмежується лише урочною діяльністю. Щоб досягти всебічного розвитку дитини, необхідно і в позаурочний час докласти чимало зусиль. Крім того існує потреба довести молоді необхідність хімічних знань, переконати в тому, що саме ці знання допомагають рятувати природу від забруднень, а людину – від негативного впливу на її здоров’я. Позакласні заходи спрямовую на  розширення знань дітей про навколишній світ, розмаїття речовин, розповідаємо про сучасні матеріали, медичні й косметичні препарати, засоби побутової хімії тощо. Демонструємо досліди із перетворень речовин, зокрема тих, із якими учень має справу в повсякденному житті.

Висновки.

Головним завданням сучасної системи освіти є створення умов для якісного навчання, а впровадження компетентнісного підходу – одна з найважливіших умов поліпшення якості освіти.

Завдання сучасної школи – виховання компетентної особистості, яка уміє адекватно діяти у складних ситуаціях, застосовуючи знання й беручи на себе відповідальність за свою діяльність.

Суспільство ставить учителю дуже високі вимоги: бути ідеалом для учнів. Тому, учитель не має права бути звичайним, він вимушений бути особливим.

Додатки